Поет – Григорій Чупринка

О ні, Поет — не гладіатор, Що бавить натовп цирковий! Поет — пророк, Поет — новатор І вільний мучень життьовий. В людських ганебних наріканнях Огнистим цвітом він цвіте І в світових сліпих блуканнях До правди впевнений іде. Коли шумлять псевдопророки І йдуть на пишний карнавал, В душі таїть він жаль глибокий За свій високий ідеал. Як гнів і жаль його охоплять — Він дух свій виявить в бою І кров’ю власною окропить Жагучу проповідь свою. Поет не стратить духу марно Ні в стисках муки, ні в журбі, Але ж страждань своїх безкарно Він сам не вибачить юрбі.