Україно моя …(1990)…

Україно моя, як тебе не любИти, Сьогодні ти для мене друга мАти. В самотності це важко пережИти, Великий гріх цього не пам’ятАти. Про рідний край коли лише згадаю, Душа чомусь боліти починає. Думками саме тільки і живЕш, Що вже нарешті вдома бУдеш. Де, звісно, не залежиш від обстАвин, Які марудять твою душу на чужині. Бо тільки вдома сам собі хазяїн – Твоя батьківська хата-батьківщина. Банально, навкруги завжди лунає Принаймні звісно у чужому краї, В якому довелось перебувати: Душа і серце будуть пам’ятати. Тільки любити треба Україну В щасливу й лиху для нас годину. Сьогодні Україна – друга мати. Не будьмо грішні… це треба пам’ятати… треба пам’ятати…