
[instrumentale interlude] і день за днем зникає сонце стає так холодно мені, і день за днем зникають зорі, зникають мовчки в вишині. вчорашній день не повернути, все забувається колись, скажи мені що завтра буде, і мило в очі подивись . і так ще хочеться горнутись до твого теплого плеча, і все забути, все забути, і мовчки мовити, моя... з тобою тихо у кімнаті, де промінь здалеку летить, нам просто просто подрімати, спіймати радості ще мить. мені щоб щиро посміхнулась, забута молодість моя, на хвильку разом все забулось щаслива ти, щасливий я. а день за днем зникає сонце, стає так холодно в душі, поглянем мовчки у віконце, всміхнемся серцем дітворі, пограєм з ними ми здалека, тепло прокинеться у дні, і стане легко, легко, легко, як поцілунок на щоці... таке життя, так має бути, яке то щастя на землі, щоб поруч діти, поруч внуки, і поруч ми - малі, малі, ми поринаєм в те що було все повертається колись, я знаю знаю щось забулось, а ти горнись , горнись, горнись... [instrumentale interlude]

