Я не диктатор

Dark cabaret band in a cramped red velvet room; slightly out of tune upright piano, snare drum with brush, bowed bass and husky accordion, Male vocals with a husky theatrical vibrato; verses slow, clear, a bit gloomy, the chorus flourishes with gangster vocals and rhythm but without shouting or stomping, A subtle Doll rustle of bells doubles the carnival melody in a laconic chorus with a short accordion triumph in a minor key before the final chorus, Dark Cabaret

Я не диктатор Казав клоун-артист, Як виразка шлунку, фурункул і прищ. Я не диктатор — Бо лялька-злодій, Він не українець — Хто ще не прозрів. Робить що кажуть, І завжди так робив, На сцені заграють, Танцюють ляльки. Залежний від сцени Ляльковод поведе, Хто з них приречений Хто-першим впаде. Лялькам усім байдуже, що буде й було, На сцені комфортно Бо театр й кіно. Я не диктатор Сказав не президент, Як Лялька прокляття, Що нищить усе. Сліпий не побачить, Зрозуміє, глухий Як мізків не має. Ця лялька — відстій, Я не диктатор Знов по вухах-брехня, На ляльку чекають Смерть і ганьба. Сценарій мутний, Та у шоці глядач, Ляльководи загрались Де — фінальний сеанс. Театр вмирає Корабель на дно Ляльки - не щури Їм втекти не дано... Лялькам усім байдуже, Бо життя їх - кіно, За лаштунками, сцена... Або знову - На біс! Або знову... на дно ...

0/500