
За великим чужим столом Довгим, наче стеблО троЯнди, Я для тЕбе пишу пером Тим, що змій загубИв крилАтий, Скрізь - святкові, немов гірлянди, ЗОрі крапок, комети ком. І над нами згорИ незримі ЗлягА-аються но-оти, ЗлягА-аються но-оти Но-о-оти згорИ но-оти згорИ і ри-и-ими УявлЯю далЕкий рух ПотаЄмних самОтніх жЕстів, Наче пОмахом кОжним рук ДиригУєш німИм оркестром, ВикликАєш німий протест і ВимикАєш наймЕнший звук. І над нами згорИ незримі ЗлягА-аються но-оти, ЗлягА-аються но-оти Но-о-оти згорИ но-оти згорИ і ри-и-ими ааааа і рими аааааа і рими ноти згори і рими...

