
А осінь на порозі ось, і я,
[instrumentale interlude] А осінь на порозі ось, і я, прогнати, не прогониш це за мною, а в серці в серці літо догораа, як добре, що ти поруч ще зі мною… Коли усе так швидко перейшло, весна ще у очах моїх іскриться, не віриться, не віриться мені все ніби не зі мною , все це сниться. І літо вже допито до кінця, на обрії краплинка догорає, світанок на порозі ось, і я, і осінь стиглим поглядом гу каaє. Куди усе так швидко перейшло, весна ще у очах моїх іскриться, не віриться, що в погляді це Я... все ніби не зі мною , все це сниться. Не спиться і вже ночі замалі, в обіймах пригорнутися ще хочу, а ми з тобою хто на цій землі, світанок заглядає в мої очі. Куди тепер нас стежка поведе, буденні дні до осені стікаа ють, я все життя любив одну тебе, десь маю гріх, а може і не маю. Життя вже постирало всі горб и, дрібниці всі давно не помічаю, залишилось вдихну ти два ковтки, я дихаю тобою аж до краю... А осінь на порозі ось, і я, прогнати, не прогониш це за мною, а в серці в серці літо догора, як добре, що ти поруч , ще зі мною… ми долю нашу бігом перейшли, стежки глибокі вже позаростали, були були, щасливими були, щасливими, щасливими, не знали... [instrumentale interlude]

