
[instrumentale interlude] Осінній дощ, сльо зиить, сльо зиить, іще тепла- так хочеться зігрітись, колись усе довкола відболить, і вулиці будуть, будуть німіти... Затихло, зачаїї лось і мовчить, сльоза на скронях висохне до ранку, крізь хмари сонце визирне на мить, і зачарує лагідним світанком. І ти мене в обійми забереш, притулишся, зігрієш до останку, у почуттях немає літніх меж, і час зійде до першого світанку... Життя таке люби його, люби, осінній дощ, сльозяться в неба очі, і хочеться від сирості втекти, заплакані бувають в серця ночі. І схлипне вітер тихо за плечем, і парасольку ще рука поправить, і поцілунок скаже ще і ще , осінній дощ, свій бал осінній - править... Осінній дощ, сльо зиить, сльо зиить, іще тепла- так хочеться зігрітись, коли усе довкола відболить, на вулиці розквітнуть квіти, квіти. [instrumentale interlude]

