Коли зведуть все нанівець, Шмарклі пускаючи, убогі, Розправить плечі сам триндець Сяде на шию й звісить ноги Чи повилазило сліпим ? Й позакладало комусь вуха Не видно звідки вітер дме? І в мізках вже давно засуха… Це повний шлак несамовитий, Ні в які двері не заходить, Бо на всю голову відбиті Із розуму завзято сходять Так відбувається тому Бо знищують альтернативи Брехнею створюють пітьму І чорне видають за біле Кіно убогих ще триває Та й глядачі вже очманіли Здоровий глузд їх покидає Та у них є надія - вижить... надія... вижить...
