Собака лає 15.06.2026 - Україна стоїть

industrial folk, neofolk, war anthem (dark ambient)

+ Show full styles

[Chorus]
Собака лає — караван іде,
Кожен робить те, що може й де.
Хтось небо тримає, хтось чай налива,
І кожна людина своє додава.
Собака лає — караван іде,
Кожен робить те, що може й де.
Крізь сльози дитячі й тривожний цей грім,
Ми разом стоїмо, ми разом — як дім.

[Verse 2]
В укриттях малеча до мами горнеться,
Плаче спросоння, та ранок вернеться.
Хтось казку читає, хтось тихо співа,
Щоб менше боялася дитяча душа.
У житлові комплекси прийшла чорна ніч,
Та люди рятували сусідів пліч-о-пліч.
Осокорки довго згадають ці дні,
Та віра сильніша за попіл війни.
Діти малі ще — а в їхніх очах
вже дорослі світи.
Ручку маленьку мама стиска,
Щоб страх не забрав у дитини життя.

[Bridge]
А там у висоті, де спалах і дим,
Захисники України стають перед ним.
Ракети збивають, «Шахеди» печуть,
Щоб ми могли ранок живими зустріть.
Собака лає — караван іде,
Хтось поранених витяг, хтось гасив вогонь,
Хтось виніс людей із чорної мли.
Місто тримає не стіни — людей,
Сила народу сильніша за смерть.
Ніхто не питає — кому чи коли,
Кожен як може — стоїть, як може.
Сусід сусіда у біді трима,
робить як навчили батьки.

[Chorus]
Собака лає — караван іде,
Кожен робить те, що може й де.
Хтось ракети збива, хтось чай налива,
Бо так Україна крізь бурю іде.
Собака лає — караван іде,
Кожен робить те, що може й де.
Любов до життя, любов до своїх —
І Київ живе заради живих.

[Final]
І буде ще ранок над Києвом знов,
І буде дитячий сміх без тривог.
Бо скільки б не кинули вороги тьми,
Живе Україна, допоки є ми.
Собака біснує — караван іде...
Кожен робить те, що може й де...
Караван іде...
Україна живе...

[Outro]
[Instrumental]

2276/7500

[Intro] [Verse 1] П'ятнадцяте червня, Київ не спав, Тривоги над містом, посивіло небо. Над Лаврою ранок крізь дим проступав, Ворог на місто вогнем наступав. Мистецький Арсенал — чорний слід, Довженка кіностудії поранені стіни. Осокорки — вулиця вщент, тихі двори в руїни за мить. Ринок Шулявка згорів у вогні, ФОПи над попелом — німий біль. Хто їм поверне їх справу життя? Та мусимо жити… попри втрати та біль. [Chorus] Собака лає — караван іде, Кожен робить те, що може й де. Хтось небо тримає, хтось чай налива, І кожна людина своє додава. Собака лає — караван іде, Кожен робить те, що може й де. Крізь сльози дитячі й тривожний цей грім, Ми разом стоїмо, ми разом — як дім. [Verse 2] В укриттях малеча до мами горнеться, Плаче спросоння, та ранок вернеться. Хтось казку читає, хтось тихо співа, Щоб менше боялася дитяча душа. У житлові комплекси прийшла чорна ніч, Та люди рятували сусідів пліч-о-пліч. Осокорки довго згадають ці дні, Та віра сильніша за попіл війни. Діти малі ще — а в їхніх очах вже дорослі світи. Ручку маленьку мама стиска, Щоб страх не забрав у дитини життя. [Bridge] А там у висоті, де спалах і дим, Захисники України стають перед ним. Ракети збивають, «Шахеди» печуть, Щоб ми могли ранок живими зустріть. Собака лає — караван іде, Хтось поранених витяг, хтось гасив вогонь, Хтось виніс людей із чорної мли. Місто тримає не стіни — людей, Сила народу сильніша за смерть. Ніхто не питає — кому чи коли, Кожен як може — стоїть, як може. Сусід сусіда у біді трима, робить як навчили батьки. [Chorus] Собака лає — караван іде, Кожен робить те, що може й де. Хтось ракети збива, хтось чай налива, Бо так Україна крізь бурю іде. Собака лає — караван іде, Кожен робить те, що може й де. Любов до життя, любов до своїх — І Київ живе заради живих. [Chorus] Собака лає — караван іде, Кожен робить те, що може й де. Хтось ракети збива, хтось чай налива, Бо так Україна крізь бурю іде. Собака лає — караван іде, Кожен робить те, що може й де. Любов до життя, любов до своїх — І Київ живе заради живих. [Final] І буде ще ранок над Києвом знов, І буде дитячий сміх без тривог. Бо скільки б не кинули вороги тьми, Живе Україна, допоки є ми. Собака біснує — караван іде... Кожен робить те, що може й де... Караван іде... Україна живе... [Outro] [Instrumental]

0/500