Гімн богині Гері та її птахові - павичу (2 ver.)

О, Геро велика, царице Олімпу, Золотронна, сувора, вічна мати, Охороннице клятв і священного шлюбу, Ти — закон, що ніхто не насмів порушити. У вінці із хмар ти над світом постаєш, Твій погляд — мов грім, твій присуд — мов доля. Перед тобою схиляються боги й смертні, І навіть Зевс шанує волю твою. Поруч із тобою — павич багатоокий, Живий небосхил на розкритих крилах. У кожній пір'їні — пам’ять і пильність, Сто очей Аргуса дивляться крізь міф. Він крокує гордо, мов стяг величі, Розгорнувши хвіст колесом небесної краси. Він — знак царської, строгої гармонії, Віддзеркалення твоєї висоти. О, Геро, бережи нас у союзах і клятвах, У силі обіцянок, у честі й труді. Навчи нас стояти, не гнутись намарно, І бути вірними — світу, собі і долі. Хай лунає цей гімн під склепінням неба, Хай несе його павич крізь віки: Слава Гері — владарці Олімпу, Непохитній, як вічність сама.