
Він обіцяв мир, а на вулиці війна, Діти плачуть, і нема нікого, хто б спинив цю тиранію. Обіцяв мирне небо — а падають ракети, Шахеди й дрони несуть смерть, і серце розриває це все. Ми тримаємося, бо іншого вибору нема, Кожен день — як на фронті, навіть у рідній землі. Матері плачуть, батьки кричать, А влада десь обіцяє, але нічого не змінить нічого. Приспів: Обіцяв мир, а ми живемо в страху, Діти гинуть, а небо чорне від диму. Обіцяв спокій — а серце болить, Від війни ніхто не ховається, і ніхто не забуде. Куплет 2: Що таке слова, коли в руках порожньо? Що таке обіцянка, коли падіння — щоденно? Ми тримаємо міста, ми тримаємо села, А діти під бомбами вчаться, що світ несправедливий. Світ бачить кадри, а ми живемо у пеклі, Ніхто не питає, чому небо не спокійне. Ми боремося за правду, за життя кожної дитини, Бо іншого вибору немає — тільки тримати фронт. Приспів: Обіцяв мир, а ми живемо в страху, Діти гинуть, а небо чорне від диму. Обіцяв спокій — а серце болить, Від війни ніхто не ховається, і ніхто не забуде. Брідж: І хочемо ми миру, хочемо спокійного неба, Але ракети летять, і гинуть наші діти. Слова розбиті в пил, обіцянки — порожні, А наша душа — як сталь, ми тримаємо землю. Фінал: Обіцяв мир, але на вулиці війна, Ми тримаємо фронт, бо іншого шляху нема. Діти плачуть, а ми їх захищаємо, І будемо стояти, поки не настане день спокою.

