[intro] Україно — ненько, Україно — мати! Люди вже не можуть терпіти й страждати. Мабуть, уже досить слізьми умиватись, Від страху і болю вранці прокидатись… Виснажені люди, як земля від спраги, У боротьбі незламній за життя і правду. Надією марить хіба кожен другий, Та на кожнім кроці отримує зраду. [Chorus ×2] Україно — ненько, Україно — мати! Поки ж люди будуть терпіти й страждати. У боротьбі нестерпній за життя і правду, Й себе боронити від свавілля влади. [Bridge] Закрутила доля кожного по вінця, Убивають покидьки справжніх українців. Певно, вже нудить від смерті та кривди, Яку так нахабно постачають гниди. Але буде помста — чи рано, чи пізно, Покарання ворогу без сумніву прийде. Україно — ненько, Україно — мати! Коли ж наша доля принесе нам радість… [Chorus ×2] Україно — ненько, Україно — мати! Народ уже втомився щодня виживати. Промені надії додають нам сили, Пора рятувати свою Батьківщину…
