Song Cover Image

Дума про дупу

Їхала я ескалатором на станції “ЗО-ло-ті во-рО-ота”, й переді мною стояла неймовірна епічна, вИ-ик-ли-чна і приваблива ду-упа, в якій було стільки життя, спеки і круглості, неначе у цілій баржі херсонських кавунІв. Це була та ще картина, той ще пейзаж, кажу вам, та-та. до того ж та пані вдягла штанцІ з ма-тЕ-рії, яка цю дупу об-ті-кА-а-ла, немов легка вода, не об-мЕ-жу-ючи її у най-дріб-нІ-іших пО-о-о-рухах, і якби там були трусИ, то напевно, трусИ було б видно, Це була та ще картина, той ще пейзаж, кажу вам, та-та. і весь цей час, поки ми з нею їхали, а станція, нагадую, “Золоті ворота”, є час подумати про життя, один мій знайомий з ХА-а-ар-ко-ва, та не лише мій, ви всі його знаєте, обУ-рю-ва-вся, нащо в людей крадуть час і риють такі глибокі станції, що, нема вам більш чим зайнятися у цьому вашому довбаному Києві. Шкода, що його у той момент не було поруч, бо тоді мені було чим зайнЯ-ятися, я споглядала життя цієї дупи, Це була та ще картина, той ще пейзаж, кажу вам, та-та. як по ній про-бі-гАли хвилі, такі, уявляєте, як бувають у ковилових степАх, і виникало враження, що дуже дрібнІ істоти до-бу-дО-ву-ва-ли, дофарбО-ву-вали і непомітно робили на цій дУпі ремонт просто перед моїми очима, Це була та ще картина, той ще пейзаж, кажу вам, та-та. вони думали, напевно, що це не дУпа, а Базиліка святого Петра, яку будували сто двадцять років й таки збудували ж. Це була та ще картина, той ще пейзаж, кажу вам, та-та. Добре, що за цією панЯнкою стояла я, бо поки це була я, то їй нічОго не загрОжувало, а міг же ж стояти мій знайомий з ХА-а-ар-ко-ва, ну, не тільки мій, бо ви всі його знаєте і можете собі уявити, якби стільки часу, коли йому нема чим зайнятися, перед ним би стояла така дУ-у-упа, як людина цивілізована, він би, напевно, луснув. Це була та ще картина, той ще пейзаж, кажу вам, та-та. А я просто стояла собі й скромно думала: “Стільки галасу через те, що я не ношу бюстгалтеру, коли тут таке — і ні-чО-о-го!” та-та... і ні-чО-го!