Симфонія дощу - San1Project & Suno

Телефон мовчить, в стрічці мережі сумне кіно, Стародавнє місто тихо спить, і ти уже пішла давно, Я дивлюся в ніч: дощ стукає в вікно, Потіє мокре скло, а час невпинно мчить, Це значить, все пройшло. Симфонія дощу мене покличе в ночі далечінь, Мелодія води, така прекрасна, чути крапель дзвін, Чекаю ще на тебе, смуток мій, І днів минулих не шкода мені... Я так тебе кохав, що пробачав усе тобі, Всі наші розставання ті нічні… Але минає, мила, все Я так тебе кохав… А дощ потоком почуття несе. Повернешся до мене… Знов підеш… А я дивлюся у блакить твоїх очей, - Байдужий спомин весняним дощем, У них кохання не знайдеш, Але так хочу я нарешті зрозуміти, Краплі дощу з моїх очей тепер тобі не пити. Симфонія дощу мене покличе в ночі далечінь, Мелодія води, така прекрасна, чути крапель дзвін, Чекаю ще на тебе, смуток мій, І днів минулих не шкода мені... Я так тебе кохав, що пробачав усе тобі, Всі наші розставання ті нічні… Але минає, мила, все Я так тебе кохав… А дощ потоком почуття несе. Симфонія дощу мене покличе в ночі далечінь, Мелодія води, така прекрасна, чути крапель дзвін, Чекаю ще на тебе, смуток мій, І днів минулих не шкода мені... Я так тебе кохав, що пробачав усе тобі, Всі наші розставання ті нічні… Але минає, мила, все Я так тебе кохав...