…Бачу сон… Ромашкове поле У ромашках – квіткою ти А у нас тут поле бою А у нас тут блокпости… Слова візерунки долі Слід хреста на моїм плечі Три самотні зозулі в полі Кують не роки а мечі Ті мечі що кують зозулі Значать долю мою навхрест Нащо тіло – ловити кулі Нащо вмер – щоб знову воскрес Ніч ввійшла крізь броню в БеТееРі Ніч гірка як причасне вино Ніч розлилась як кров на папері Але в кожної ночі є дно Всесвіт цей народжений риком Щоб піднятися – мусиш впасти Ангели плачуть тихо Щоб його не проклясти …Наш блокпост чимось схожий на церкву А окоп – мабуть на вівтар «Хочу сина твого у жертву» – Знову просить Старий Вівчар…