Русалка

[Intro] [Verse 1] У кришталевій річці, що зорями сріблЯна Жила русалка, мов квітка - молода весняна. ЇЇ волосся наче хвилі блакитні та м'які, Плескались вечорами об тихі камені гладкі. [Verse 2] Купали води бризками її тендітне тіло біле А в чарівних очах зірки холодні мерехтіли На берегах росою вкритих де місяць сріблом сяє, Вона, з думками про любов, коханого чекає. [Chorus] Ночами місячними темними Вона виходить із води, І знов, з надіями даремними, Сновидою іде сюди, Уся лілеями уквітчана, Почути пісню ту дзвінку Русалка – довгокоса дівчина В своєму зорянім вінку. [Verse 3] У оксамиті темних хвиль на юнака вона чекає. Щоб з ним в безодні темно-синій та безкраїй, Сплестись разом, пірнувши в глибоку тишину Де в спокої навік кохати буде він її лише одну. [Verse 4] Тримати у руках його та ніжно шепотіти Слова солодкі, що будуть серце гріти. В її обіймах назавжди колишній зникне світ Він стане недосяжним як папороті цвіт. [Chorus] Ночами місячними темними Вона виходить із води, І знов, з надіями даремними, Сновидою іде сюди, Уся лілеями уквітчана, Почути пісню ту дзвінку Русалка – довгокоса дівчина В своєму зорянім вінку. [Verse 5] Русалка та юнак, дві долі в світі мрій У кришталевих водах казкової зорІ Там стане їх любов мов хвилі без кінця. В безодні темно-синій з’єднаються серця. [Chorus] Ночами місячними темними Вона виходить із води, І знов, з надіями даремними, Сновидою іде сюди, Уся лілеями уквітчана, Почути пісню ту дзвінку Русалка – довгокоса дівчина В своєму зорянім вінку. [Outro] [End]