"Залишитися людиною" Андрій Шенін ДУША

Я в окОпі сидІв триєдИний : ЧоловІк не втрачАючий вІру, НепогАна наспрАвді людИна, Та людИна що мОлиться щИро. ДУже чАсто бАчу сон, ЗнОву треЕтій батальОн, Дрон висИть на головОю І працЮє пакемОн. ВОрог лІзе напролОм, Маю брОнік і шолОм, Дві гранАти, магазИни І гепЕшку під стволОм. ВсЮди бИбухи і кров І зв'язкУ немАє знов, Бо немАє шоколАдок, КарандАшик не дійшОв. ТурникЕти та бінтИ, І примОчка добротИ, Це усе, чим до евАку ЗмОга є допомогтИ. І на краЮ межІ І нАвіть якщО загИну я, БОже допоможИ, ЗалИшитися ЛюдИною. Я в окОпі сидІв триєдИний : ЧоловІк не втрачАючий вІру, НепогАна наспрАвді людИна, Та людИна що мОлиться щИро. Не послАбшає рукА, БУде звОдити куркА, До остАннього, допОки ЗалишАється бекА Хоч тримАйся і не спи, НЕрви рвАні на жмутИ, ПрокидАюся від крИку І холОдної ропИ. ТІльки дУмка пІсля сна, ЗнАю тОчно не дармА, Ми повстАли УкраЇну ЗахищАти від ярмА. Ми на цей вступИли шлях, Щоб у снах подІбний жах, До дітЕй і до родИни Не прихОдив по ночАх. І на краЮ межІ І нАвіть якщО загИну я, БОже допоможИ, ЗалИшитися ЛюдИною.