Борис Грінченко – До народу українського

[instrumental intro] [Verse 1] Народе мій! ЗблукАвшись у темноті, Не бачачи, на знаючи шляхів, Вбиваючи всю силу на робОті, Що не дає й хвилини на спочИв, — [Bridge quite] Знемігшися... [Chorus] Болить душа! Але ж твою провину Простить тобі, хто зрозумів її: Бо завели себе у ту багнину Вони ж таки, проводирІ твої! [Verse 2] Знемігшися, не хочеш ти спитати, Куди іти, в своїх поводирів, Йдеш навмання, бо звик уже блукати, Бо всі уже стежки ти погубив. [Bridge quite] Знемігшися... [Chorus] Болить душа! Але ж твою провину Простить тобі, хто зрозумів її: Бо завели себе у ту багнину Вони ж таки, проводирІ твої! [Verse 3] Народе мій! Тяжка твоя темнота! Болить душа дивитись, як ти сам Не хочеш геть іти з того болота, Що у йомУ ти вгруз на глум людям! [Bridge quite] Знемігшися... [Chorus] Болить душа! Але ж твою провину Простить тобі, хто зрозумів її: Бо завели себе у ту багнину Вони ж таки, проводирІ твої! [Ending] Знемігшися... Болить душа!..